Дельтаклуб «Альтаир» :  Посиделки :  Непутёвые заметки

Спогади про Одаївські збори 2008

Андрей Березовский

Про поїздку:
Це була авантюра ще з самого початку, і вона вдалася! Почати можна з того що мені не слід було їхати із-за деяких особиcтих обставин, продовжуючи тим що я не здогадувався на чому ми поїдем - о якби я знав - не один би раз подумав, але все - одно мабуть поїхав - би :). Влучні фрази Віктора (водія автівки) типу «Я забув дві речі - винести сміття та поремонтувати машину» трошки розряджали злегка шоковий стан :), але однак було трохи не - по собі, і от перехрестившись та вчепившись за підголівники ми рушили :), нас було п'ятеро, ще п'ять дельтапланів, і ще десять великих і нелегеньких рюкзаків (5підвісок + 5рюкз-в), подивіться фотку авто і скажіть що ми після цього не божевільні :). Так а ще ми ламались в дорозі, але зараз це вже дрібниці... Хоча звичайно ВЕЛИКЕ СПАСИБІ Віктору і його Машині!


Про лагерне буття:
Для мене як несправжнього туриста, та ще-й в перший раз, все було майже вдиковинку, але нічого - звик, сподобалось (ще-б пак, свобода :), ну майже...)


Про місцевість:
Як на мене то -ЦЕ ДУЖЖЕ КЛАСНА МІСЦЕВІСТЬ для відпочинку, от тільки дощів багато, та покупатись - моря немає, а так: флора і фауна - супер, повітря - супер, народ - хороший, доброзичливий (до всіх).


Про польоти:
Якщо вміти гарно стартувати - можна «відриватися на повну», в сенсі що старт там непростий, а от динамік - класний, м'який і потужний (сам динамік видував десь на 80-120м), посадки непогані, головне не сідати одразу за селом із-за роторної зони (колбасить нєпадецкі: :)). Потоки там як-на чайника дуже непогані, невеликі в діаметрі, але часті (концентраторів хватає). Особисто я набирав максимум 300м над стартом, літав максимум 70хв і налітав 4год. Так, нічого особливого, от хіба-що тільки раз була така погода що мене, на відміну від дійсно класних пілотів на крутих апаратах - «гарно випирало», як сказав тоді Гуру Ігор Накінечний: «погодні умови максимально підійшли для Студента» чим я тоді і скористався :). Причому задоволений я не тільки своїми польотами (ну майже всіма:)...), а й результатами своїх коллег та інструкторів: Роми А., Діми С., Макса К., Ваньки Я. та Сані Г. які теж «відірвались на повну» :). Так, є і не дуже приємні спогади типу негарних стартів які закінчувались у кущах, чи то посадки з переворотом через мачту.


Взагалі трохи діставали часті дощі, але при наявності якогось плаща і гумових чобіт -нема проблем. Взагалі з чоботами вийшла цікава історія - ми гарно підняли бізнес місцевих крамниць :)...
Висновок - хочеться приїхати ще, і не раз, і з ЖПСом, щоб не тільки політати, а й побродити в місцевих лісах.

Все Фотографии