Спогади про Одаївські збори 2008
Андрей Березовский
Про поїздку:
Це була авантюра ще з самого початку, і вона вдалася! Почати можна з того що мені не слід було їхати
із-за деяких особиcтих обставин, продовжуючи тим що я не здогадувався на чому ми поїдем - о якби
я знав - не один би раз подумав, але все - одно мабуть поїхав - би .
Влучні фрази Віктора (водія автівки) типу «Я забув дві речі - винести сміття та поремонтувати
машину» трошки розряджали злегка шоковий стан , але однак
було трохи не - по собі, і от перехрестившись та вчепившись за підголівники ми
рушили , нас було п'ятеро, ще п'ять дельтапланів, і ще десять
великих і нелегеньких рюкзаків (5підвісок + 5рюкз-в), подивіться фотку авто і скажіть що ми після цього
не божевільні . Так а ще ми ламались в дорозі, але зараз
це вже дрібниці... Хоча звичайно ВЕЛИКЕ СПАСИБІ Віктору і його Машині!
Про лагерне буття:
Для мене як несправжнього туриста, та ще-й в перший раз, все було майже вдиковинку,
але нічого - звик, сподобалось (ще-б пак, свобода , ну майже...)
Про місцевість:
Як на мене то -ЦЕ ДУЖЖЕ КЛАСНА МІСЦЕВІСТЬ для відпочинку, от тільки дощів багато,
та покупатись - моря немає, а так: флора і фауна - супер, повітря - супер, народ - хороший, доброзичливий (до всіх).
Про польоти:
Якщо вміти гарно стартувати - можна «відриватися на повну», в сенсі що старт там непростий,
а от динамік - класний, м'який і потужний (сам динамік видував десь на 80-120м), посадки непогані,
головне не сідати одразу за селом із-за роторної зони (колбасить нєпадецкі: ).
Потоки там як-на чайника дуже непогані, невеликі в діаметрі, але часті (концентраторів хватає). Особисто
я набирав максимум 300м над стартом, літав максимум 70хв і налітав 4год. Так, нічого особливого, от хіба-що
тільки раз була така погода що мене, на відміну від дійсно класних пілотів на крутих апаратах -
«гарно випирало», як сказав тоді Гуру Ігор Накінечний: «погодні умови максимально
підійшли для Студента» чим я тоді і скористався .
Причому задоволений я не тільки своїми польотами (ну майже всіма:)...), а й результатами своїх коллег
та інструкторів: Роми А., Діми С., Макса К., Ваньки Я. та Сані Г. які теж «відірвались на
повну» . Так, є і не дуже приємні спогади типу негарних
стартів які закінчувались у кущах, чи то посадки з переворотом через мачту.
Взагалі трохи діставали часті дощі, але при наявності якогось плаща і гумових чобіт -нема проблем. Взагалі з
чоботами вийшла цікава історія - ми гарно підняли бізнес місцевих крамниць ...
Висновок - хочеться приїхати ще, і не раз, і з ЖПСом, щоб не тільки політати, а й побродити в місцевих лісах.
Все Фотографии
|
|