Don't Worry, Be Happy - або Як файно політати на зборах На збори я їхав з майже чистою совістю(плани поїздки в Крим накрились із-за кризи та деяких обставин) і нажаль напівпустими кишенями, але такі дрібниці нащастя незавадили мені отримати максиум позитиву від польотів. За всі півтори тижні мав всього 4 (чотири) 
польоти і майже 8 годин нальоту на відміну від минулих з півтора десятками стартів і
чотирма годинами нальту, але що виросло суттєво так це якість (і аеродинамічна також
 ). О, про якість окремо - нове клубне крило
«Детермінант» (від Артема Терьохіна) це щось неймовірне, не дивлячись
на купу здавалось би негативних факторів, як-то: каркас і парус були взяті зі старого
Спорта-5-го (лавсан та труби 45-тки замість дакрону та труб більшого діаметру),
підвіска коконо-скорпіон (класна і супер-комфортна, але не обтічна) Ігоря Наконєчного,
і ніяких модних девайсів та шмоток (старий варік, далеко не
новий ЖПС (захований в підвісці), окуляри за смішні гроші і т.д.), ну хіба-що майже
новий Аеросовський «ОК-34» та далеко не самого талановитого (але
впертого) пілота - загальна система дозволила досягти неслабих результатів. Що було
цікавого: перший раз я налітав за один політ аж три години, а шо - класне
«молоко»з терміками і нікого десь після годинки польоту, їм бачите влом
, а ми з «Д-м»спочатку літали
культурно і красиво, потім стало скучно... ні, ну
пілотаж не крутив (моск таки трохи работав але і
на швидкість поганяв і потоки покрутив там по всякому . Через день я мав «завдання партії» на невеликий(до 10км)
маршрутик, щоб по-людськи перейти на спортивне крило, стартувавши з Одаєва і
набравши близько 1000 над Ісаковом, програма мініум завершилась і повністю
розслабившись я просто полетів назустріч вітру (як не дивно він там дув звідусіль, та все в
пику , звичайно, знаючи що нашляху немає
діючих аеродромів чи об'єктів Х . Коли я
побачив Коломию з тієї-ж тисячі, був приємно здивований (ще-б пак ),
сів на якісь городи в с.Княжне, бо чим ближче були Карпати, тим менше ставало посадок,
а так впринципі ще можна було летіти далі. Для бажаючих «помірятись«
ось цифірь: пряма дальність - 54км, макс висота
набору - близько 1750м (майже під кромку), середня висота - десь з 1000м, мінімальна
висота випарювання - близько 350м, кількість переходів - біля 10, час у польоті - до 3х годин,
погода: вітер на старті - до 1-2м/с, кучівка .Ну і крайній політ наступного дня пройшов під девізом «Сегодня мой друг (...) прикрывает мне спину, а значит и шансы равны» (під другом маю на увазі як своє крило, так і бойових товаришів) - польотів в таку ж..., та ще й втомленим в мене ще не було, землю під такими ракурсами я ще не бачив... і після півгодинки такої «порноборотьби»
не витримав і сів (посадка була «ще та»).Ще про апарат можна сказати що якшо він буде як і задумувався з правильних матеріалів, з поліспастом і обтічними стійками то для чайників такі маршрути будуть базово-щоденними, а для майстра і 200+ не проблема! Як і минулого разу хочеться зазначити гостинність і доброзичливість місцевого народу, особливо гуцулів, а їхня кухня - це шось неймовірне! Також були обльотані декілька нових стартів, причому один з них гірський в Вижньому Березові (можливо більш гарний аналог Луквиці) - 330м, шикарний старт і нормальні посадки знизу і зверху! Ну і звичайно хочу подякувати: Юлі за гарний «випих»в потік на маршрут, Ярославу за підбір, та всім за хорошу компанію, без якої було-б нецікаво проводити час на землі...  На фотках: хазяїн городу на який я сів біля Дет-ту та очікування підбору в с Княжне, більше фоток з маршруту немає. |